e-mail: suverenw@gmail.com

Свій погляд

Україна для тих, хто її любить!

Пошук

Новини з відусиль

Ці рядки, писала людина для якої Україна, то її друга, а скоріше перша релігія. У якої, незважаючи на її тендітнісь, духу  та стремління до перемоги, в 100 разів більше ніж у тих хто за своєю посадою, статтю та іншими якостями мав би цю перемогу забезпечувати.

Пани головнокомандуючий та міністр оборони, повинні ці рядки читати кожен день, аж поки вони не зникнуть з нашого ресурсу через невідповідність дійсному.

Вибач Лесічко, що публікую твій відчай без твого дозволу, та гадаю воно того варте.

 

Шановні воїни!
Я маю про це сказати, бо ми бігаєм з вами по колу, яке самі ж намалювали... Ця війна не закінчиться ніколи, або закінчиться не так, якби ми хотіли. І всі жертви будуть марними! Смерті ваших побратимів, наших хоробрих Воїнів, батьків, дітей, чоловіків, братів будуть марними. Скалічені долі і життя - марними... Чуєте?! Якщо ми й далі будемо постійно чекати, що хтось інший все для нас вирішить, побореться, здолає, здобуде... Боротьба, війна і ''гра у війнушки'', навіть якщо в цій грі все по-справжньому, абсолютно різні речі! У грі ми ніколи не переможемо по-справжньому! Це не одне і теж, зрозумійте. І починайте вже боротись. З корупціонерами в штабах, злочинцями-офіцерами, аватарами, злодіями, з зажраними чиновниками.
Не розповідайте мені більше про гадів-офіцерів, які вимагають хабаря за відпустку, за убд, не забезпечують необхідним, харчами і тд. передбаченими офіційним забезпеченням МО. Ви самі плодите цю наволоч і допомагаєте їм чудово жити і безкарно чинити зло. А ми допомагаємо.
Я більше не хочу про це чути, якщо після цього не йде прохання про оприлюднення злочинних дій, про контакти юриста, про пораду як написати скаргу, що зробити, куди надіслати, з проханням допомогти на законних підставах покарати. Чи на незаконних. Якщо глухий кут... Мені нестерпно боляче чути про те, що ви заплатили гроші у військоматі, щоб вам видали на руки ВАШЕ зароблене кров'ю і потом убд... Моя душа плаче, коли розумію, що справжній світлий Воїн пішов у вічність через аватара чи офіцера, який послав на смерть не заради взяття висоти, позиції, території і тд, а просто через те, що не подумав. І вони продовжують жити! Не страждає ані їхня репутація, ані життя, фінанси тощо... Я ридаю, коли побратими на повірку виявляються боягузами і не заступаються за товариша перед нелюдом, тому що субординація! А по факту гору бере простий тваринний страх постраждати самому! І забувається, що сила в єдності. І офіцер-генералісімус лише боягуз, який здується одразу, щойно побачить, що проти нього не один ''салдатік'', а Воїн і його побратими. І за його нахабство, жорстокість, лінощі і тд буде покарання.
Не присилайте мені більше прохань про запчастини, біноклі, рації і тп., передбачене забезпеченням, якщо вони не підкріплені фотокопіями ваших рапортів керівництву, (командирам, чиновникам-хабарникам, і т.п.)
Так далі тривати не може! Чи ваші родини готові чекати вас з війни вічно, а діти рости без батьків!? Чому деякі з вас думають, що мені чи якійсь іншій ''обезбашенній волонтьорші'' чи волонтеру легше здобувати все для фронтових потреб, бігати шукати, збирати, вибивати, боротись? Чому я можу приносити в жертву, присвячувати життя, віддавати здоров'я, нерви, щоб допомогти вам і вашим родинам. І ви не питаєте, якою ціною це дається. Бо це мій вибір, моя боротьба, мій внесок в Перемогу. А ви, сильні, мужні, хоробрі Воїни, які щодня дивляться в обличчя смерті, готові просто терпіти, просто гинути і чекати, коли хтось інший повирішує і наведе лад. Не буде такого, чуєте? Це ілюзія! Омана, вигідна тим, кому вигідно, щоб війни тривали вічно. Треба розривати коло і приклад цьому - ваші побратими, ті, хто не зігнули плечі, не здалися, беруть на себе відповідальність і не бояться. Таких прикладів багато! Коли всі гуртом стають на захист одного, не ховають шию в пісок перед бюрократом в краватці ціною як ваша річна зарплата, чи високомірною лялькою в кабінеті держустанови за бюджетну зарплату країни, чи цинічним лікарем-катом...
Поки разом не розірвемо коло, будемо бігати по ньому роками... Гинути, горіти і бігати по колу... А величезний спрут-система й далі буде плодити своїх адептів за НАШ З ВАМИ рахунок. Будь ласка, не бійтесь. Це вас повинні боятись, бо ви пройшли пекло, а страшнішого вже й немає в цьому світі, ніж сон під обстрілами, похорони молодих хлопчиків, втрата рідних... Не здавайтесь. Ми тут поруч з вами. Ті, хто вас любить, пишається і вірить у вас. Пітьму здолаємо лише разом. Разом наблизимо світанок і Перемогу.
Все так само ВАША.
З ЛЮБОВ'Ю і ВІРОЮ - Леся Борсук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Гості сайту

На сайті 103 гостей та користувачі відсутні