e-mail: suverenw@gmail.com

Свій погляд

Україна для тих, хто її любить!

Пошук

Новини з відусиль

Декілька витримок з інтервю з Олександром Скіпальським. Генерал-лейтенант. Голова Союзу Офіцерів України. Людина не байдужа до процесів що відбуваються в державі. Профессіонал. Патріот.

Більш детально за посиланням: http://volga.lutsk.ua/view/16845/

– Чому контррозвідка не спрацювала на випередження військової агресії Росії?

– Вона спрацювала, але просто не досягла переможного успіху, оскільки вище керівництво держави не прислуховувалося до її рекомендацій і робило цілу низку помилок. Починаючи з політичних, коли акцент небезпеки був зміщений у бік кримських татар, а підтримувалася російська присутність. Так все наростало й наростало до критичної маси. Потім порушили принцип територіальності. З ініціативи деяких міністрів оборони прийняли рішення призов у війська проводити виключно з місцевого населення. Мотивувалося це тим, що менше коштів треба буде витрачати на житло. Така ситуація була і в Криму, де в СБУ, Збройні сили та міліцію набирали місцевих. Тому лише незначна частина офіцерів під час окупації півострова росіянами змогла виїхати на материкову Україну. Більшість лишилася з родинами. Додам іще. Я особисто перебуваючи в 2007 р. у Донецьку, віддавав розпорядження підготувати до мінування відому артемівську шахту, де зберігалося десятки тисяч одиниць трофейного озброєння. Розвиток подій прогнозувався. Але тодішнє керівництво – ні пан Наливайченко, ні тим більше Ющенко та Балога, ні Рада безпеки та оборони, секретарем якої певний час був, і нинішній Президент Порошенко не слухали і не реагували на застереження з боку спецслужб. На додачу до всього привели до влади Януковича. А вже з його приходом  російські офіцери призначалися на українську військову службу та в СБУ – Соломатін, Лєбедєв… Уявіть собі, як можна було призначити на посаду міністра оборони Лєбедєва, який ще будучи в 1991 р. капітаном, відмовився приймати присягу на вірність України?!

– Чому після Помаранчевої революції Віктор Ющенко розсварився з Юлією Тимошенко, яка фактично привела його до влади? Для цього було якесь підґрунтя, підводні рифи, про які простому смертному знати не дано? А, може, тут свою роль зіграв конфлікт якихось інтересів?

– У мене є низка інтерв’ю, у яких я апелював і до Ющенка, і до Тимошенко, що ви, державні діячі, не робіть цього й цього, бо страждає Україна. Я навіть навів такий приклад, що ви, пане Ющенко, розкручуєте таку лійку на річці, що туди може втягнути усю нашу державу. За тим протистоянням просто прикро було спостерігати. Уявіть собі, вирішується питання про співпрацю України з НАТО, про можливість надання найкращого режиму вступу в Альянс, а Президент Ющенко напередодні зустрічі міністрів країн НАТО озвучує на весь світ, що його Прем’єр-міністр є агентом російських спецслужб! Яка Європа після цього може сприймати Україну? Оте недалекоглядне і непрофесійне протистояння і створювало відповідний імідж державі. Амбіції, боротьба за владу, жадоба добратися до неї затьмарювала їм розум.  

– У цьому контексті проситься і друге запитання: чи не та суперечка привела згодом до влади донецький клан на чолі з Віктором Януковичем, який згодом першим серед Президентів зрікся «престолу», про який мріяв, мабуть, ще за ґратами?

– Ющенко офіційно заявляв, що з Януковича можна зробити українського патріота, а з Тимошенко – неможливо. Ющенко під впливом окремих політиків (яких не буду згадувати, бо їх уже нема на цьому світі), переконував, що загравання з Януковичем буде корисним. Усі можуть пригадати проблему виборів «проти всіх», за що ми розплачуємося. А Янукович просто не розумів, чого хоче український народ.

– Українці народ терплячий, але, наскільки довго вистачить їм терпіння, сказати важко. Які ваші прогнози щодо подальшого розвитку економічної та політичної ситуації на найближчу перспективу?

– Український народ не тільки терплячий... Це специфічна нація, яка сформувалася протягом більше 25-27 поколінь, не маючи власного державного механізму. Нами, як правило, керували імперії – то російська, то польська, то інші. Тому ми пристосувалися деколи ховати голову в пісок і виглядати, коли загроза зникла. Терпіти, можливо, і потрібно, але потрібно і захищати себе, свої інтереси. Нам потрібно навчитися і брати приклади з тієї молоді, яка народилася уже при Незалежній Україні,  і яка віддає за неї своє життя і боронить її. Ідеали цих хлопців, героїзація їх – це одне з найважливіших завдань для нинішньої влади і для майбутніх поколінь. Думаю, що Україна вистоїть. Нелегко буде, непросто сьогодні відігнати від годівниці тих, хто привласнив собі і частину законодавчих прав, і привласнив силові структури, і т. д. Але довго біля корита вони не залишаться…

Користуючись нагодою,  хочу попросити вас, щоб обов’язково надрукували моє звернення до волинян: збережіть землю! Афера навколо землі, яку робить нинішня влада, є небезпечною не тільки в економічному плані, але й, у першу чергу, в сфері державної безпеки. Коли заберуть ліси, землю (а воно все буде продаватися під виглядом сільськогосподарських угідь), зникне ареал, зникне територія. Коли зникає територія, зникає можливість існування народу, нас із вами. Тому нікого не слухайте. Не можна продавати іноземним власникам, які приходитимуть сюди. Бо буде розвиватися не українська нація і культура, а та народність, представники якої цей ареал, цю землю скуплять. Ми на Волині вже переконалися, що принесла меліорація. Висушили не тільки болота, бо в окремих районах у криницях пропала вода, зникли деякі види рослинності та тваринного світу. Землею має володіти наш народ, і не треба його підбурювати та маніпулювати ним. Я повністю підтримую рух фермерів, позицію «Батьківщини», інших структур, які за заборону продажу землі. Це питання може розв’язати тільки всенародний референдум, і вирішити, розбазарювати нашу територію чи ні. У Канаді, де, ви знаєте, проживають і українці, більше 90 відсотків землі находиться у державній власності. А наші керманичі брешуть і хочуть, щоб українці розвіялися у всьому світі. Колись мені під час дискусії одіозний Табачник сказав, що хай українці їдуть у Канаду, а ми тут нову Україну побудуємо. Отакі будівничі і прагнуть продати наше найбільше багатство. Не піддавайтеся на ці провокації! Жодна держава, яка думає про майбутнє, не стане продавати свою територію.

Додати коментар


Захисний код
Оновити