e-mail: suverenw@gmail.com

Свій погляд

Україна для тих, хто її любить!

Пошук

Новини з відусиль

Як завжди в кінці кожного року, настає час коли потрібно підводити підсумки.

І нажаль, фраза наших, тепер вже, ворогів: «Грошей не має, але ви тримайтеся» як ніколи відповідає становищу, в якому Україна буде зустрічати новий 2019 рік. Цілком зрозуміло що новий рік буде ще більш напруженим чим той що залишається в минулому. До всіх проблем, які ми вже маємо, долучиться ще одна, величезна та   тяжка - проблема виборів. І тяжка вона не тому що суспільству в черговий раз доведеться зануритись в багно, яким кандидати будуть щедро поливати один–одного. (Кінець-кінців це іноді, буває навіть весело). Тяжко від того що вибирати треба, а нема з чого. Нинішня влада на чолі з нинішнім президентом настільки яскраво засвітила свою неспроможність вирішувати проблеми українців, що, напевно, небо має впасти на землю щоб він був вибраний на другий строк.

 

Як відомо: «Короля тримає свита». Свита виявилась нікчемною, а іншої в «короля» не має. Війна, в якійсь мірі, пом’якшує його проблему, але не настільки щоб ще раз наступати на одні й ті ж граблі. (Хоча за моїм переконанням ми, українці, на граблі не наступаємо, ми на них гарцюємо).

Віна війною, а економікою займатись треба. Кредити МВФ це не економіка, це її стагнація. Підвищення штрафів, це теж не економіка, це обезцінювання гривни. І тим більш не економіка розпродаж державного майна що має стратегічне значення для України.

Нагадаю, економіка починається з плану економічного та стратегічного розвитку країни. Де він? Немає! До речі, його толком, немає і ні в одного із претендентів на пост президента.

В якомусь вигляді його спробувала презентувати партія «Батьківщина», але досить куценько. (Про інших кандидатів взагалі мовчу).

Як відомо, вирішення будь якої проблеми починається зі створення штабу по ліквідації цієї проблеми. Таким штабом могло б бути створення вищої економічної ради, з числа провідних регіональних економістів, які добре знаються на проблемах регіону, його матеріальних, сировинних та людських ресурсах, і в загальному обговоренні випрацьовували б план дій на розвиток тих чи інших галузей в цілому для країни. Верховній раді залишилося б займатись своєю справою, готувати юридичне підґрунтя яке сприяло б реалізації напрацювань вищої економічної ради, а кабінету міністрів, маючи готові напрацювання, підкріплені необхідними законами, залишається одна турбота – виконувати. Ой, як багато проблем, така форма відносин, між гілками влади, може вирішувати. Натомість – повний штиль.

Безумовно, вирішення цих питань не можливе без якісного підбору фахівців. Не просто професіоналів, а професіонал – патріотів.

Останні спостереження підказують що такі люди є, але чи погодяться вони покласти на свої плечі цей неймовірний тягар? Тут вже справа політиків і Президента, бо якраз вони і повинні сприяти забезпеченню необхідних політичних умов як у внутрішньому так і міжнародному, економічному театрі дій. Для цього в них має бути єдина національна ідея на яку можна спиратись в будь яких рішеннях чи переговорах. Це не мова, не декомунізація, не історія, не релігія. Це всього одна коротка фраза: «Україна для тих, хто її любить!»

А поки що сумно панове, ой як сумно.

Василь Горда.

Додати коментар


Захисний код
Оновити