Коли закінчиться війна,
і ми повернемось додому,
наллємо терпкого вина,
забувши про смертельну втому.
Ми заспіваємо пісень.
І вип’ємо за Перемогу.
За тих хто вдома, в ніч і в день,
за нас молився, перед Богом.
За тих кого не воскресить.
А так хотілося б повірте.
Та лиш вогонь свічок горить,
і тіні хлопців у одвірках.
Ми будем пити: за життя,
За Славу, Волю, Україну.
До самого до забуття.
За неї! Матінку! Єдину!
В.Горда