Свій погляд

Так, справді, півроку і навіть 9 місяців замало, щоб закінчити війну чи вирішити економічні проблеми країни. Але цього цілком достатньо, щоб зрозуміти, чи зможе команда, на яку українці поклали надію по вирішенню вищеозначених проблем, здійснити цей подвиг.

Висновок перший, сумний.

На жаль, ні. Знову ні. В котрий раз - ні.

Держава не курятник, її з коліс не побудуєш, для цього потрібно багато знати, багато вміти і багато думати.

Без програми подолання кризи, та подальшого розвитку держави, яка передбачає не тільки алгоритм розв’язання економічних, а й політичних питань, зусилля Президента та його команди, будуть стрімко сповзати до нуля.

Це не навіювання, це загальновідома істина, підтверджена столітніми намаганнями , різних держав, виправити своє економічне і політичне  становище , що виникло в результаті різного роду лихоліть.

Ця стаття Юрія Нестеренка була опублікована ще в 2016р. Напевно якби Українські політики, насправді, переймалися проблемами держави та її народу, не було б потреби публікувати її зараз на цьому ресурсі. Алеж роки йдуть, політики міняються, та не міняється політика. А коли й міняється то в сторону яку неможливо зрозуміти навіть дуже вдумливим та розважливим громадянам.

"Операция в Крыму накрылась из-за кучки пьяной солдатни - это все, что нужно знать о военном потенциале России"

Прозаик, поэт и публицист Юрий Нестеренко родившийся в Москве, но так и не принявший кремлёвский вариант "Русского мира", высказал в своем блоге мнение относительно Путина, Кремля, "крымской диверсии" и российской политики в целом. Об этом сообщают Патриоты Украины со ссылкой на glavpost.com.

Бытует мнение, что от России и ее недофюрера можно в любой момент ожидать чего угодно, ибо идиоты непредсказуемы. Это не вполне верно. Непредсказуемы лишь те маньяки, у которых злоба сочетается с интеллектом.

Гроші. Як багато ми про них знаємо і як мало ми вміємо ними користуватися. Одні їх обожнюють, інші клянуть. Але і ті і інші страждають при їх відсутності. Люди самі придумують собі проблеми не бажаючи зізнатися, що проблеми ці - результат їх невігластва, в першу чергу. Задають питання, відповіді на які, очевидні і прості, в тому числі, і щодо грошей. Адже не важко запам'ятати і зрозуміти що гроші це матеріалізований вид фінансової енергії. Зі своїм дуже потужним еволюціонуючим багато століть егрегором. І як будь-яка енергія, фінансова енергія вимагає до себе поважного і дуже уважного ставлення. В іншому випадку у Вас є всі шанси серйозно постраждати від цієї енергії, так як закон причин і наслідків, відносно неї, працює як ніде швидко і ефективно.

Як кажуть поляки: «Нє ма тего злего цо би на добре нє вийшло».

Це я про вчорашній майдан.

Як на мене, то користі Зеленському від нього було більше ніж зла. Якщо не звертати увагу на деякі істеричні застереження, а вірніше сказать погрози та відверте лайно що лилось в його сторону від організаторів, можна вважати що свою позитивну міссію майдан виконав.

По перше, дав можливість Президентові спертись, в переговорах, на негативне ставлення українців до думки що мир їм потрібен за будь-яку ціну.

По друге, чітко проявив хто і скільки готовий буде і далі брехати та перекручувати факти в надії що все можна повернути назад.

Забігаючи наперед скажу що це навряд чи…

Чому? Прочитаєте трохи нижче. Ні не тому що всі обожнюють Зеленського. До нього проблемних запитань дуже багато , але за рішеннями цих проблем і запитань, будемо спостерігати і коректувати їх у міру їх надходження.

Мир за будь яку ціну - означає поступитися противникові всим найдорожчим що в тебе є.

Більш того, визнати правоту цього противника, і відкрити можливість продовжити свою чорну справу далі.

Чи прийнятно це для українців? Очевидно що ні. Чому тоді, владі, дивуватись на реакцію патріотів які не бажають бути заручниками подібної політики..?

Ще одне питання: «А чи здивована влада такою реакцією». Також гадаю, що НІ.

В такому разі, стає очевидним, що влада відпрацьовує чиєсь замовлення. Чиєсь, та тільки не українців.

Намагання видати свою позицію як позицію більшості суспільства, на тій підставі що за тебе проголосувало 74% виборців, чесно кажучи, смішне і недолуге.

По перше не 74%, а тільки трохи більше 30. Це реальність закріплена першим туром виборів. Другий тур це вибір між двох зол. Вибір між цинічною брехнею і недосвідченністю. Але, в такому випадку, завжди є межа за якою результат стає оберненопропорційним.

 Запаморочення від успіхів у російських дипломатів закінчилося очікуваною головомийкою. Так буває, коли люди в своїй тупуватій і агресивній жадібності не можуть вчасно зупинитися. Корону на голові їм поправляють лопатою. І, відверто кажучи, зовсім їх не шкода. Тому що всі неприємності, які РФ отримує на міжнародній арені - заслужені і недостатні.

Отже, вчора зібралося засіданнія Ради безпеки ООН. Найсмішніше, що ініціювала це засідання саме російська делегація. З другої спроби. Для обговорення і, природно, засудження «Закону про мову», який з учорашнього дня вступив в силу в Україні. Перший раз представники Кремля закотили істерику і вимагали скликати Раду безпеки ООН з цього питання ще 20 травня, та були послані в пішу еротичну подорож більшістю учасників. Але не заспокоїлися, канючили, розповідали про неймовірні страждання російськомовної корови Зорьки і розіп’ятих хлопчиків в трусиках з Слов'янську.

     Знов з’явилися, закрутилися, щоб не дай БОГ не забарилися...
- До корита.
     Люди дивляться, та дивуються, переймаються, ждуть, турбуються...
- Сіють жито
     Опозиції, пропозиції, крик, брехня та дурні традиції...
- Не цікаво
     Вже наслухались, вже навірились, вже побачили, вже й зневірились...
- Йдем на каву...

        Якщо думаєте, що їм не страшно, ви помиляєтесь. Такі люди завжди живуть у вічному страху. В них немає по-справжньому своїх, вірних. Немає побратимів, друзів. Там всі одне одному гієни. Об'єднуються лише, щоб затравити жертву, до розподілу "туші" доживають лише найпідліші... Обрану жертву беруть на страх - в них це називається "на понт", на блеф. Вони так звикли. В кого сідниці тугіші, погляд не відведе, той і переміг. Не треба їх боятись. Найгучніше гавкають і гарчать дрібні цуцики. Гадюка заманює жертву, дригаючи хвостом. Хто повівся, тим і пообідає.

Ну яка ж ти перлина?

Звичайна, напомаджена, продажна дівка.

Не приємно звичайно, але хіба ж це відкриття?

Звичайно ні.

Ще в 2015 на цьому ресурсі була опублікована стаття: http://suveren.com.ua/stattis/zagalne/46-ukrajina-vtratila-debaltsevo-evropa-ukrajinu

На жаль вона таки, виявилась пророчою. Хоча… Чому виявилась? Звичайний, аналітичний висновок, з того що відбувалось і відбувається.

Для єврооптимістів це, можливо, і удар. Для реалістів, звичайна політична гра, де політика обслуговує економіку, а не навпаки як Україні.