e-mail: suverenw@gmail.com

Свій погляд

Україна для тих, хто її любить!

Пошук

Новини з відусиль

Віють вітри, віють злії, аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце, а сльози не ллються.
 
Ми з батьками і братами та й до зброї стали,
Щоб дружини, діти й мами, тихо й мирно спали.
 
Віють вітри, віють вітри, а земля ридає,
В небі ворон, над загиблим, цілий день кружляє.
 
Знає ворон, знає чорний, як душа чекала,
Що прийдуть і допоможуть - вірила, не спала.
 
Так і стихла, серед поля, в небо відлетіла.
Тихим вітерцем, до Бога, хоч і не хотіла.
 
Плаче небо, плачте й люди, війте вітри злїї.
Вже немає, вже й не буде в козака надії.
 
Віють вітри, віють злії, аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце, а сльози не ллються

В. Горда.

Цьому народу світ уже немилий від зайшлих вбивць і від своїх нікчем.

Ліна Костенко.