e-mail: suverenw@gmail.com

Свій погляд

Україна для тих, хто її любить!

Пошук

Новини з відусиль

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)
Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Серед неорганічних сполук живих організмів особлива роль належить воді. Вода є основним середовищем, у якому відбуваються процеси обміну речовин та перетворення енергії. Вміст води у більшості живих організмів становить 60-70 %, а в деяких (наприклад, у медуз) до 98 %.

Вода утворює основу внутрішнього середовища організму людини: кров, лімфу та міжклітинну рідину. Входить до складу всіх тканин тіла: в м'язах її 75 %, у кістках - приблизно 20, в легенях, серці та нирках - 80, в шкірі та печінці - 70, у жировій тканині -10 %. Плазма крові людини на 92 % складається з води і всього на 8 % з білків.

Всі обмінні процеси в організмі являють собою своєрідний біоконструктор, головними деталями якого є молекули води. Розчиняючи навколишні тверді молекули, вони транспортують до всіх органів необхідні макро- й мікроелементи, кисень, виводять шлаки, токсини, надлишки солей.

Вода визначає внутрішньоклітинний тиск (тургор) та об'єм клітин. Вона утворює водні (сольватні) оболонки навколо макромолекул, що запобігає їхній взаємодії. Таку воду називають зв'язаною. Її частка становить 4-5 % від усієї води, що містить клітина. 95-96 % складає вільна вода, молекули якої утворюють структуру близьку до структури звичайної води. Саме вільна вода є універсальним розчинником - кращим, ніж більшість інших рідин.

Для підтримання процесів життєдіяльності окремих клітин і організму в цілому важливе значення мають розчинені у воді (у вигляді йонів) солі неорганічних (мінеральних) сполук. Різна концентрація К+ і поза клітинами та всередині них спричиняє виникнення різниці електричних потенціалів на їх плазматичних мембранах. Це забезпечує передачу нервових імпульсів, а також транспорт речовин через мембрани.

Нервові імпульси та біологічно активні речовини, що переносяться лімфою, беруть спільну участь в єдиному регуляторному процесі. Лімфа у вигляді між­клітинної рідини омиває кожну клітину організму й по лімфатичних судинах потрапляє до лімфатичних вузлів. Виходячи з лімфовузлів і зливаючись між собою, лімфатичні судини формують головні лімфатичні протоки, з яких лімфа знову потрапляє до кровоносного русла. У крові й печінці завершуються процеси знешкодження продуктів розпаду, що були розпочаті у лімфатичних вузлах.

Ключове місце в лімфатичній системі посідають саме вузли. Лімфовузли - це очисні споруди всього організму.

В організмі людини щодня природним шляхом вмирають та заміщуються майже 70 мільярдів клітин, одночасно імунною системою знищуються віруси і бактерії, а з їжею, повітрям і водою проникають непотрібні токсичні речовини. Все це частково знешкоджується у лімфовузлах. На виході з вузлів лімфа з'являється вже очищеною.

Лімфовузли сприяють рівномірному просуванню лімфи по судинах, полегшуючи надходження до тканин внутрішніх органів поживних речовин, що необхідні для життєдіяльності клітин. У лімфовузлах виробляються лімфоцити й антитіла, що захищають організм від інфекцій.

Від швидкості руху лімфи залежить тонус організму і швидкість метаболічних

процесів. Чим активніше, динамічніше рухається рідина, тим інтенсивніше відбуваються процеси обміну, перетравлення їжі, засвоєння поживних речовин клітинами, а також утилізація небезпечних компонентів. При порушенні функцій лімфатичної системи до 83 % шкідливих речовин накопичується у міжклітинному просторі, внаслідок чого підвищується навантаження на усі органи виведення і детоксикації: печінку, кишківник, нирки. Щоб ці токсичні фактори не пошкоджу­вали клітини, необхідний постійний відтік міжклітинної рідини.

Лімфа рухається та циркулює завдяки нервовому імпульсу.

Загальновідомо: електропровідність води залежить від її мінералізації. Дистильована, очищена вода не проводить електричний струм, бо містить незначну кількість мікроелементів або не містить їх взагалі.

Немає електричного сигналу - немає нервового імпульсу, а без нього - руху міжклітинної рідини або лімфи, що не лише оточує клітини, а й відповідає за транспорт речовин і внутрішню чистоту організму. Без імпульсу через плазматичні мембрани до клітини не потрапить жодна поживна речовина і розпочнуться застійні явища.

В організмі усе взаємопов'язане. Першопричиною відомих на сьогодні 23 тисяч фізіологічних форм захворювань є дефіцит або порушення балансу мікроелементів.

Тканини організму людини містять більшість елементів періодичної таблиці Д.І. Менделєєва. Всі мікроелементи без виключення життєвоважливі, оскільки кожен з них впливає на ту чи іншу сферу функціонування організму і забезпечує нормальний перебіг біохімічних процесів.

Всесвітньо відомий мікроелементолог доктор Генрі Шредер говорив, що мінеральні речовини навіть більш важливі, ніж вітаміни, оскільки організм може виробляти багато вітамінів, але не може виробляти необхідні мінеральні речовини і видаляти токсичні. Головне, про що потрібно пам'ятати, - це баланс. Дефіцит і надлишок однаково небезпечні, а, згідно з дослідженнями, лише у 4 % людей не спостерігається жодних порушень мінерального обміну.