Свій погляд

Twitter

Поки одні вирішують скільки бійців чи ветеранів АТО можна провозити в маршрутному таксі, інші роблять все, щоб допомогти подолати проблеми які виникають на шляху наших захисників, вкладаючи душу, кошти, і весь свій вільний час, не рахуючи збитки чи втрачені вигоди, розуміючи, що УКРАЇНЕЦЬ це вже зовсім інша ментальність. Ця ментальність закарбувалась і загартувалась на МАЙДАНІ, і головною її ознакою є дія, а не слова про любов до УКРАЇНИ.Тому так легко відрізнити справжнього УКРАЇНЦЯ від «бариги» який прагне під нього камуфлюватись, базікаючи про справедливість, совість і т.п. тим часом підраховуючи девіденти які матиме від свого базікання.

Вологою наповнюються очі коли тендітні, ніжні і дуже симпатичні дівчатка, місце яких, за звичайних умов, на обкладинках «модних» журналів, пройшовши гарячі часи МАЙДАНУ, зберегли його вогонь та дух, і сьогодні діляться ним з тими, хто повертається з війни іпотребує впевненості, що УКРАЇНЦІ це МИ!

Коли це роблять чоловіки - то зрозуміло. Коли це роблять зовсім молоді дівчиська, це викликає невимовну повагу та надію. Коли цього не робить влада – на яку повагу вона може розраховувати?

Вже більш півроку як під Києвом почав працювати Ветеранський будинок для бійців АТО.

Більш детально ви можете ознайомитись за посиланнями: http://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/pod-kyevom-zarabotal-veteranskyy-dom-dlya-boycov-ato

Або: https://www.facebook.com/groups/suviato.veteran.house/

Красиве, затишне місце в якому допомагають бійцям зцілити душу та укріпити віру в майбутнє нашої батьківщини.

Останній дуже показовий приклад, коли до будинку завітала наша легендарна артистка театру та кіно Ада Миколаївна Роговцева.

Ось як розповідає про цю зустріч Тетяна Скрипаченко: "

"Пили в ветеранському будиночку чай, з нею і з бійцями. Вона багато розповідала про своє життя. Розцілувала кожного бійця, а одному, у якого руки після контузії тремтять, і руки цілувала ...
Багато говорила про старість. Як це - «старіти», коли форми губляться, випадають зуби, ролі вже не ті ... А я дивилася на неї і бачила перед собою молодість, живий погляд, шикарну жінку, мудру, досвідчену, яка прожила життя так, як дай Боже кожному - з честю, коханням, по совісті. І я подумала: «якраз в старості вона може зіграти кращу в своєму житті роль, будучи прикладом і зразком для багатьох людей» ...
Вона говорила про честь - і люди її слухали ...
Вона говорила про Бога і про віру - і люди її слухали ...
Вона говорила про любов до життя - і очі людей запалювалися ...
Аді Миколаївні 78 років.
В 4 роки вона зустріла Другу світову війну, після - голод і бідність. Потім втратила чоловіка. 3 роки тому - улюбленого сина (помер від туберкульозу) До сих пір вона, буває, ридає ночами ...
І, незважаючи на це, вона Живе і заряджає життєвою енергією інших. Їздить зі своєю дочкою на передову, підтримує хлопців, проводить благодійні вечори, грає в кіно.
Вона персона нон-грата в Росії. Там кажуть, що вона зрадник, адже Росія, нібито, зростила її в своєму кінематографі. Тільки, знаєте, якщо з усіх російських фільмів прибрати Аду Роговцеву, то і кінематографа в Росії не залишиться".

Подібних прикладів можна навести чимало.

Ось про бабусю:

Вчора ми заїхали до Людмили Петрівни, яка побачила сюжет по "Інтеру" про наш Ветеранський будинок для бійців АТО, і через канал вийшла на нас. Дуже переймалася, щоб ми доїхали, не заблукали, чи не передумали, так як вона вже приготувала багато корисних речей для хлопців.
Що вам сказати, друзі ...
Людмила Петрівна пенсіонерка, живе одна в невеликій, але акуратній квартирці "з котами і квітами", як вона сказала).
Сама родом з Ульяновська (РФ), але таку патріотку України ще треба пошукати!
Бабуся передала нам "чудо-піч" (практично нову хлібопічку), дві теплих ковдри, велику каструлю - "щоб хлопці всі разом борщ варили", а також цукор і консервацію, які "купила собі, але краще нехай буде вам". Крім цього вона наполягла, щоб ми взяли сертифікат на 1000 грн. (Гос.казначейскі зобов'язання), так як дуже хотіла передати цей внесок особисто в руки волонтерам ( "вам же там і за комуналку платити, так що беріть")! І, як справжня бабуся, дала нам в дорогу їжі - домашніх яблук))
Лається на уряд, соромно за свою помилку у виборі, дуже рада зустрічі з волонтерами, а коли говорить про бійців - мимоволі течуть сльози. "Вони ж всі такі молоді, такі красиві, всі в формі!". Передавала всім бійцям АТО величезний привіт і найкращі побажання!
Ось така історія. Навіть не самий сентиментальний Костя розчулився майже до сліз: "А вони кажуть Україна ... та у нас люди золоті !!!"
Велике спасибі, Людмила Петрівна, за Ваш внесок і Вашу любов, дай Бог Вам довгих і щасливих років життя!

І знову ж таки:

Ділимося з вами радістю від поповнень у нашому домі!
Сьогодні Алексей Цистан завіз нам 2 компьютери та масляний обігрівач, і це суттєвий апгрейд будинку! Тепер залишилося провести інтернет, і бійці зможуть шукати роботу та іншу важливу інформацію прямо на місці)
Також дім поповнився великим асортиментом DVD дисків, які передала Iolanta L, тепер вечори для бійців стануть ще цікавішими (люблять разом дивитися кіно).

Є ще багато вірних, надійних друзів, які дійсно відроджують ДУХ та СЛАВУ УКРАЇНИ, а не розмірковують скільки бійців перевозити на маршрутному таксі.

Ви також можете до них приєднатися, якщо маєте те відчуття єдиної родини, яке і формує будь яку націю, незалежно від місця перебування, кольору волосся, і навіть мови, на якій людина звикла спілкуватись, для того щоб її розуміли.

Націю визначають ДУХ, ВОЛЯ і ЦІЛІ.

СЛАВА УКРАЇНІ, ГЕРОЯМ СЛАВА.

 Василь Горда.